До уваги черкащан: на карантині чоловіки відчувають гнів, жінки – почуття провини. Як змінити емоційний стан?

За результатами опитування, слідкують за новинами та готують їжу частіше жінки. Чоловіки ж витрачають час на заняття спортом, сон, алкоголь та інтимні стосунки. Наявність чи відсутність постійного місця роботи практично не позначилась на частоті сексуальних контактів, - про це пише соціологічна група "Рейтинг".

Третина опитаних українців зазначили, що частіше дивляться фільми та серіали, прибирають вдома та готують. Унаслідок карантину готуванням їжі почали частіше займатися не старші люди, а представники наймолодшої та молодої вікових груп (до 40 років). І навіть чоловіки це роблять значно активніше, ніж зазвичай, як це було до карантину.

Цікаво, що представники вікової групи до 40 років частіше за інших зазначали про свої обмеження щодо прогулянок на свіжому повітрі.

Близько чверті збільшили час на заняття саморозвитком, спілкування з рідними та близькими. Багато часу протягом дня виділяють на сон, їжу та прослуховування музики. Кожен п’ятий опитаний став частіше займатися своїм хобі, читати книги та займаються спортом.

Радість, страх чи відраза - яка емоція "найпопулярніша"?

Серед базових емоцій опитані найчастіше відчувають радість та зацікавленість чи хвилювання. Менш виражені – здивування, гнів, сум та страх. Ще менш виражені – відраза, почуття провини, сором і байдужість.

Емоції – це актуальний фон настрою та психологічного самопочуття. Тому їх дослідження – це те, що відбувається з людиною зараз (на відміну від почуттів, які зазвичай довготривалі та стабільні і не змінюються суттєво під впливами настрою).

Оскільки емоції ситуативні, ними легше керувати та змінювати власний емоційний фон за допомогою простих речей і власної зайнятості.

Представники наймолодшої вікової групи (18-29 років) частіше за інших відчувають радість та байдужість. Молоді (30-39 років) – гнів. Опитані середнього віку частіше відчувають здивування.

Пенсіонери, порівняно з іншими віковим групами, найменше відчувають страх

Цікаво, що найстарші опитані українці рідше за інших відчувають байдужість, неприязнь, та здивування.

Традиційно у старшому віці людина більш турбується про інших – дітей, онуків, свій фізичний стан здоров’я і переживає через це. Окрім того, за результатами дослідження, українці переживають за здоров’я близьких значно більше, ніж за власне.

Водночас у старшому віці частіше звітують про сум і печаль. Цікаво те, що старша група менше відчуває страх, незважаючи на те, що саме вони – група ризику на сьогодні.

"Гендерні" тенденції емоційного стану українців

Жінки частіше за чоловіків відчувають радість, здивування, зацікавленість чи хвилювання. До поширених емоцій також належать почуття провини та суму. Жіночий спектр емоцій двополюсний.

Почуття провини у жінок сформовані еволюційно культурою почуття, бо жінки часто “винні”  і їх поведінка, рід занять чи вчинки частіше піддаються осуду (і самоосуду) за невідповідність жіночим гендерним ролям і статусам. Найпоширенішою "аргументацією" є самокопання “я щось я роблю не так” і “я  в чомусь винна”.

Чоловіки найчастіше відчувають байдужість, неприязнь, відразу та гнів - чоловічий спектр емоцій знаходиться на негативному полюсі.

Сформована історична культура дозволяє проявляти емоції жінці, а чоловіку – приховувати їх за виключенням емоцій "мужності". Відтак чоловіки нібито менше відчувають страх, ніж жінки, але за нормами чоловічих гендерних ролей вони і не мають на це право, адже повинні бути сміливими та відважними. Через це чоловіки рідко зізнаються в емоції страху.

Причини емоційного фону на карантині - наслідок роду занять

Українці, які частіше почали дивитися новини останнім часом, частіше за інших зазначали, що відчувають страх та здивування – бо новини подають інформацію та факти так, аби “продати” емоції і “прив’язати” до перегляду. Негативні емоції – є найбільш руйнівними стресорами людського життя. 

Українці, які вживають алкоголь, частіше відчувають страх, неприязнь, гнів, здивування та сум. У висновку алкогольні речовини не допомагають покращити емоційний стан, а занурюють людину в деструктивні переживання.

Соціальна ізоляція – це незвичний і некомфортний для індивіда стан. Ті, хто став рідше спілкуватися з друзями та близькими, частіше відчувають сум та гнів. Натомість той, хто частіше спілкується з друзями, частіше інших відчуває радість. 

Опитані з активним сексуальним життям відчувають радість; той, хто довго спить - гнів

Українці, які частіше займаються сексом та роблять онлайн-покупки, більше за інших відчувають здивування та радість, значно менше – сум. Тенденція серед тих, хто рідше займається спортом, власним хобі чи слухає музику: ці опитані частіше інших мають негативні емоції, наприклад сум, гнів та страх.

Ті учасники опитування, які більше сплять, більше відчувають байдужість, відразу та гнів. Причина в тому, що свідомість людини намагається вберегти її від стресу, а отже сон “вимикає” на певний проміжок часу переживання, проте не допомагає подолати їх лише сном.

Українці, які частіше бувають на свіжому повітрі, частіше відчувають радість (спрацьовують фізичні параметри середовища, які здатні покращити емоційний фон), але водночас у них підвищене почуття провини (що пов’язане з карантинними обмеженнями).

Вибіркова сукупність: 1300 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%. Терміни проведення: 1-2 квітня 2020 року.