Як Черкаси лишилися без секретаря та заступниці мера

Черкаси, які на кілька тижнів хвилею хайпу винесло мало не на рівень всеукраїнської політики, повертаються на круги своя. Традиційна “кулуарщина” і розрив ситуативних політичних союзів протягом кількох днів породили відразу два потужні інформаційні приводи. І от після обговорення Авакових-Зеленських ми нарешті можемо повернутися до звичних і любих серцю місцевих реалій.

10 червня секретар міської ради Ярослав Нищик шокував заявою про складання повноважень, а вже 16 числа аналогічну заяву проголосила заступниця міського голови Людмила Бордунос. 

І якщо ситуація із Людмилою Іванівною поки що проходить порівняно тихо й гладко, то “кейс Нищика” перетворився на справжній локальний скандал, винісши на поверхню партійну білизну.

Фото – Артема Ківакаcknews.pp.ua вивчив ситуацію та пропонує своїм читачам розібратися в причинно-наслідкових зв’язках, на яких базуються незворотні політичні процеси, що на сьогодні протікають в місті.

Короткий екскурс в історію: класика «золотої» акціїДля розуміння нинішньої політичної картини повернемось в лютий 2018 року. А точніше – на засідання сесії міськради, в ході якого було перезавантажено виконавчий комітет включно із посадою секретаря ради.

– У політиці друзів не буває, – констатував тоді Олександр Радуцький. Його міськрада відправила у відставку завдяки голосам «свободівців», які до того були близькими та лояльними якраз до Олександра Романовича.

Варто розуміти реалії того часу. Над міським головою Черкас Бондаренком нависла сокира імпічменту, а раду по суті контролювала так звана «група 22» у складі фракцій ПВД, БПП, «Свободи» та «Громадянської позиції» на чолі із самим Радуцьким.

Тоді Бондаренко пішов у ва-банк. Разом із партійним куратором Костянтином Бондарєвим черкаський градоначальник зустрічався із Ігорем Кривецьким – однією з ключових фігур ВО «Свобода». Було домовлено, що «Свобода» підставить плече Бондаренку у протистоянні всередині ради, в обмін на керівні посади для партійців у міськраді та комунальних підприємствах.

7 лютого новоспечена більшість Бондаренка перезавантажила виконком, і, що головне, прибрала із секретарського крісла Олександра Радуцького, місце якого зайняв Ярослав Нищик.

Детально про перипетії тих днів можна почитати у нашому давньому тексті ТУТ.

З того моменту розпочався процес викривлення політичної волі черкаських виборців.

Партія «Свобода» на виборах 2015 року отримала 8,63% голосів виборців і завела в раду 5 народних обранців. Проте, отримавши повний карт-бланш від міського голови, з 2018 року політична сила сконцентрувала у своїх руках повноту влади в обласному центрі.

Зокрема, отримала відразу 5 місць у складі виконавчого комітету, включно з секретарем, двома заступниками та ще двома представниками на громадських засадах. Це в сукупності із участю в більшості міськради сприяло тому, що по суті будь-яке рішення в будь-якій сфері життєдіяльності міста не могло проти повз партійців ВО “Свобода”.

“Свободівська” частина виконком (Фото зі сторінки партії)Далі близько двох десятків партійців та «прихильників» партії отримали різного штибу посади в структурних підрозділах ради та на комунальних підприємствах.

Таким чином партія взяла під «кураторство» галузі освіти та спорту, соцзахист, державну реєстрацію, транспорт (спочатку), муніципальну інспекцію, заклади культури, комунальні підприємства «Будівельник», «Міськсвітло», «Дирекцію парків», «Черкаську служба чистоти» тощо. Відповідно за цими сферами були розподілені партійні посади або партійний вплив. Більше того, далі під конкретних осіб з партії в міськраді створювалися окремі структурні підрозділі, як-от відділи патріотичного виховання чи промоції.

Здається, з часом «історія Сисоєвої», юної леді, що стала депутаткою, і у 23 роки вже була директоркою палацу молоді, має смішний вигляд на фоні напливу людей, яких єднала не компетенція, відповідна займаним посадам, а трипалий символ на лацканах піджаку.

 «Свобода» і базові виборчі принципиТак ми підійшли до суворих реалій сьогодення.

Як уже зазначалося раніше,ключовими для політиків є два фактори: перший – обратися до ради, другий – переобратися до неї.

Другий із цих пунктів черкаські «свободівці» фактично анігілювали за два з лишком роки перебування «при владі».

Для цього є цілком логічні причини. Звісно, перебування в опозиції – ноша відносно простіша. Відповідальності – мінімум, а комунікація базується на нещадній критиці опонентів по ділу і без нього. До опозиції менше уваги, що відповідно дає більше простору для маневрів. Крім всього, простий український люд любить опозиціонерів, бо боротьба в нього в крові, так само, як і незадоволення владою. Словом, бути в опозиції просто, зручно, але, звісно, не так почесно.

Фото – ДзвінЗ владою все з точністю до навпаки. Самі обираючи її, українці все ж не люблять владу, пристально слідкують за нею і не втрачають можливості пришвидшити її зміну.

Так-от, змінивши опцію «опозиції» на опцію «влади», «свободівці» виявилися неготовими до зміни ключових номінацій. Адже тепер на зміну словам мали прийти дії. І ці дії подекуди мали максимально дивний вигляд, більше того чимало ініціатив партії отримувала скандальний шлейф, хоч подекуди не завжди заслужено. Провал транспортної реформи, неординарна ідея з вітальними листівками та боксерськими рингами, нашумілі «бейбі-бокси», фарбування літака, залізна писанка, епопея із встановленням колеса огляду, відкриття гімнастичної зали, продовження криміналізації послуги дитячого харчування, запровадження тарифу на вивезення великогабаритного сміття тощо. А ще додамо сюди наболіле кадрове питання (вище згадане повальне працевлаштуваннями однопартійців та виживання з робочих місць «неугодних»), помножимо це все на колосальний провал у комунікації, – і отримаємо скромні цифри партії у актуальних передвиборчих соціологіях.

Так чи інакше, за наявною на сьогодні у розпорядженні видання соціологією, якби вибори відбулися в червні, то партію “Свобода” до міської ради підтримало би 1,8% виборців.

– Розумієш, ми зараз, як курці: уже цигарка ніби дотліла, а ми дотягуємо дим із «бичка», – коротко і влучно описує процес один із членів партії.

Саме спроба “потягнути диму” наостанок побільше і призвела  до розлому всередині партії: давно тліючий конфлікт вирвався у публічну площину.

Сьогодення: причини й наслідки конфлікту– Брати участь у засіданнях не буду незалежно від голосування. Так що торги не пройдуть, – відрізав з депутатської трибуни Ярослав Нищик на сесії 12 червня.

Уже після короткого виступу він покинув сесійну залу і в коридорі жартував із журналістами у відповідь на питання щодо його конфлікту з Ботнаром.

– Конфлікт з Ботнаром? Ні, неправда, ми в різних вагових категоріях, – відповідає він.

Часто в жартах лише доля жарту. Так і цього разу.

За інформацією наших співрозмовників, саме на персоналії Юрія Ботнара, що із швидкістю боліда “Формули-1” став чи не найбільш токсичним політиком місцевого розливу, і зав’язалися відцентрові процеси всередині партії.

Фото із сайту “Прочерк”? Він (йдеться про Юрія Ботнара – ред.) зрозумів, що на виборах нічого не світить і тепер підганяє людей під кримінальні справи, – каже один з представників партії щодо цієї ситуації.

Як відомо cknews.pp.ua, головними причинами для «розриву» Нищика і партії стали два фактори, які пов’язані з Ботнаром. Перше – реалізація програми «Безпечне місто», друге – історія з квартирою для Ботнара-старшого.

Безпечне місто” – пісня для Черкас “гарна й нова”. Її реалізовувати (принаймні на папері) почали ще в далекому 2016 році, коли була затверджена відповідна програма. Ще тоді придбали 25 камер, які так і не підключили, пояснюючи бюрократичними моментами.

З роками проект плавно перейшов у процес стагнації, існуючи переважно в полум’яних спічах владців. Цьогоріч до питання повернулися. У березні департамент ЖКК замовив виготовлення ПКД на встановлення системи відеоспостереження за 1,49 мільйона гривень. Проте вже після цього на сайті міськради несподівано з’явився проект, який перекладає реалізацію програми на підшефний “Свободі” департамент освіти.

Цей проект рішення передбачає внесення змін до положення про департамент освіти із доповненням про реалізацію “Безпечного міста”. Контроль за виконанням покладається на Юрія Ботнара. Для успішної реалізації задуманого в подальшому в департаменті призначають нового уповноваженого “закупівельника” – “свободівця” Віталія Козиря.

– Треба вносити зміни в положення, інакше – це нецільове використання коштів. У сесійній залі на проект немає голосів: тут є позиція всіх фракцій. Окрім того, про що ми взагалі говоримо, якщо департамент ЖКК вже оплатив проектні роботи? – коментує Нищик.

Історія з квартирою для Андрія Ботнара – відносно свіжа. І, за словами наших співрозмовників, саме вона стала “останньою краплею“.

Йдеться про оренду комунальної квартири в “районі Д” для Ботнара-старшого. Відповідний проект рішення має затвердити виконавчий комітет, включивши квартиру, яка наразі не має власника, до фонду орендованого житла. В подальшому можлива приватизація об’єкта також через рішення виконкому.

Проект намагалися “протягнути” непублічно протягом останніх двох тижнів. Посадовці міськради різного рангу, включно із Ігорем Волошиним, підтверджували його існування, але від коментарів фактично відмовлялися, аж поки документ не виплив у публічній площині.

 – Чи звертався хтось із керівництва партії, щоб я лишився? Ні. Я знаю, що Андрій Мохник (високопоставлений партійний функціонер – ред.) пробував мене набрати, але чомусь дзвонив на телефон, який давно відключений. Дивно, що не знають мій номер, – каже Нищик.

Реакція партійного керівництва на події всередині черкаського осередку проявилася цими вихідними уже після заяви Нищика про вихід із партії. 14 червня у обласному центрі відбулася зустріч місцевого партійного активу з керманичами політичної сили для аналізу того, що відбувається. Нищик каже, що його на зустріч не запрошували.

На партійному фото на День вишиванки Ярослав Нищик відсутній– Ярослав Нищик опублікував в публічному просторі маніпулятивне повідомлення щодо керівництва Черкаськоі? обласноі? організаціі? ВО «Свобода». Ми розцінюємо цю заяву Ярослава Нищика як черговии? етап дифамаціи?ноі? кампаніі? проти черкаськоі? «Свободи», що і?і? провадять місцеві бізнесово-кримінальні угруповання, – йдеться в офіційній заяві партії.

Наразі в партії кажуть, що кілька знакових для Черкас представників ВО “Свобода” також готові попрощатися із політичної силою.Чекаємо.

Міська рада: що далі?Події в черкаському політикумі останніх тижнів актуалізували два питання. Чи доживе цей виконком до виборів? Чи оберуть депутати собі нового “батька”-секретаря?

На сесії 4 червня вперше за довгий час не зібрався кворум. У досить в’ялому форматі депутатський корпус не зміг затвердити порядок денний. За словами депутатів, головною причиною, що гальмувала роботу, стало питання про відставку Юрія Ботнара з посади заступника міського голови, а точніше – відсутність єдиного бачення щодо нього.

– Його відставки хочуть “Черкащани”, персонально – Казарян ображений на нього. Це стосується голосування за генплан та, наскільки я розумію, історії з будівництвом на Байди Вишневецького. Людина не тримає слово, – розказують в кулуарах депутати з опозиції.

Проте проект відставки Ботнара у такому вигляді, як існує зараз, поки не знаходить консенсусу в депутатському корпусі.

– Ми готові голосувати лише за відставку всього виконавчого комітету, – каже один із депутатів із “Європейської Солідарності”.

А поки перемовини між фракціями щодо бачення цього питання тривають, ще один член виконкому складає повноваження.

 – Я йду не тому, що мені не подобається працювати, або не тому, що за моєю спиною ховаються у всіх питаннях щодо “Нової якості”, я не хочу більше ухвалювати політиканські рішення, – Людмила Бордунос впевнено проголошує з трибуни на засіданні виконавчого комітету. Видно, що до виступу вона готувалася заздалегідь.

 – Я йшла до цього рішення десь місяць. Ухвалила його остаточно минулого тижня. Досить ховатися, хай тепер показують, які всі молодці, – розказує вона вже після засідання журналісту cknews.pp.ua.

Бордунос, так само, як і “свободівці”, увійшла до складу комітету на сесії 7 лютого 2018 року. Вона стала заступницею мера за квотою партії “Самопоміч”, яка в той момент була лояльною до міського голови.

З тих пір багато води утекло (легка алюзія на передвиборчий ролик). На сьогодні фракція “Самопомочі” по суті припинила своє існування, і потреба у союзі з нею для Бондаренка відповідно відпала. Крісло під Бордунос захиталося ще кілька місяців тому, а точкою неповернення стало її голосування всупереч іншим щодо карантину. 

Як вже писав cknews.pp.ua, ще у березні її відставку педалював депутат Сергій Тищенко, оскільки квоту заступника мер вирішив віддати фейковим “слугам народу”. Проте тоді не вдалося назбирати голосів за альтернативного кандидата.

Нині ж у кулуарах інформують, що Бордунос нібито може замінити працівник “Черкаських ринків” Андрій Лобунець, якого лобіює на посаду ще один “слуга”  – Олександр Дишлюк.

 – Так, хочуть Лобунця, але голосів у депутатів немає. Але я тобі скажу, що й Арсенюка дехто досі хоче. Теж голосів немає. Бордунос просто хотіли скинути, щоб на виборах сказати, що вона “крайня” у питанні з тарифами. І, мовляв, проблему вирішено, – розповідають проінформовані співрозмовники в кулуарах міськради.

Фото – СамопомічНині по заяві Бордунос готується проект рішення. Таким чином, якщо у до виборів таки збереться сесія, на голосування можуть внести відразу два проекти: один за заявою пані Людмили, інший – авторства Тищенка.

 – Я скажу так: якщо проголосують проект Тищенка і мене звільнять по статті, то я піду до суду. І впевнена, що його виграю. Вони не знайшли жодної підстави. Тому в пояснювальній записці посилаються на інформацію у ЗМІ, що люди нібито обурюються щодо «Нової якості». Друга підстава, що я наче не вживала дії на виконання рішення виконкому. То я наголошую, це рішення було ухвалене, коли я перебувала на стаціонарному лікуванні. Тобто виконати чи не виконати рішення я не могла, бо я була на лікарняному, – пояснює Бордунос.

Зазначимо, що у зауваженнях до вказаного проекту від юристів мерії справді вказано, що в разі ухвалення рішення може бути оскаржене в суді.

Окрім відставки Бордунос, на найближчій сесії мають розглянути і рішення щодо Нищика. На сьогодні відповідний проект ще не зареєстрований. Проте в депутатському корпусі впевнені, що його не підтримають, оскількикандидатури нового секретаря в мера немає.

 – Я вважаю, що немає сенсу обирати нового секретаря перед виборами. Заяву секретаря розглядатимуть депутати. Право секретаря ходити чи не ходити на сесію. На жаль, він не несе за це відповідальність, – коментує міський голова Анатолій Бондаренко.

Здається, як часто кажуть в черкаському політикумі: “це питання не на часі”.

***Ухвалення виконкомом нашумілого рішення щодо послаблення карантину у Черкасах стало точкою відліку для старту виборчої кампанії в місті.

Наразі ж ми спостерігаємо перехід до наступного етапу.

Варто розуміти, що заяви Нищика і Бордунос – це лише початок. Це показові “кейси”, які привідкрили двері на внутрішні процеси всередині партії (перший приклад) та всередині ради (другий). Речі, про які ми й так всі здогадувалися (шантаж, зведення рахунків, “квотні” принципи тощо) були винесені в публічний простір. І варто очікувати продовження подібних зізнань з наближенням виборів. Головне питання лишається відкритим: чи потягнуть це за собою ці речі розвал більшості?

Наявна на сьогодні соціологія вказує, що перспективи низки політичних сил є доволі туманними. Так у випадку і з “Свободою”, і з “Самопоміччю”. Тож вище згадані заяви – це спроба вчасно зіскочити з потягу. І якби далі не склалося політичне життя Ярослава Володимировича та Людмили Іванівни – наразі спроба вдала.

Сергій Макаренко