Вантажний порт, пам’ятник Симоненку та баржі з огірками: черкаські історії липня від краєзнавця

Свою традиційну рубрику “Наш календар” продовжує розповідати відомий місцевий краєзнавець Борис Юхно. Отож останні дні липня на Черкащині колись найбільш запам’яталися таким:

21 липня 2008 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Виявляється, у липні 2008 року Черкаси так само далекі від пам’ятника Василеві Симоненку, як і в лютому 1990-го, коли тут почали збирати кошти на його спорудження. Грошей немає, натомість є суперечки митців. А це, як правило, надовго. Василь Симоненко – це міф, легенда, символ, трибун, борець? Чи це звичайна людина, яка ходила до школи, здобувала вищу освіту, працювала в газеті? Чи має він бути таким, як Шевченко і Ленін, і замкнути “трикутник пророків” у центрі міста? Чи нехай постане камерний пам’ятник поету, в якому він буде увічнений ліричним, щирим, простим і відкритим? На всі ці запитання намагалися відповістни учасники громадських слухань, обговорюючи проекти скульпторів Ігоря Зарічного та Івана Білика. Говорили-балакали, сіли і заплакали… Заслужений художник України Іван Бондар був чи не найкатегоричнішим, зазначивши, що жодні обговорення недоречні, бо цю справу можна довірити лише спеціалістам. Тобто – нехай самі скульптори у вузькому колі визначаються. Натомість, міський голова Черкас Сергій Одарич слушно зауважив, що громада має право обговорювати все, що завгодно – на та вона й громада. І запропонував Івану Білику врахувати всі зауваження присутніх, які хоч і не скульптори, але їм жити у цьому місті поруч із новим пам’ятником одному з найвидатніших українських поетів ХХ століття, і тоді вже братися за монумент біля філармонії. Як пам’ятаємо, попередній із гіпсу протримався недовго. А для творіння Ігоря Зарічного можна знайти місце у котромусь із парків Черкас. Тож одне тепер стало зрозумілим: “процес” щойно розпочався і до кінця року жодного пам’ятника Симоненку не буде”.

22 липня 1970 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Популярністю серед черкасців користуються екскурсії і туристичні подорожі, які організовує обласне екскурсійне бюро. На карті їхніх маршрутів, крім Черкащини, численні міста країни, зокрема Москва і Ленінград, Київ і Волгоград. Тут і дороги сонячного півострова – Криму. Багато охочих здійснити у вихідні автобусну екскурсію в Одесу, ознайомитись з містом-героєм, відпочити біля моря. Останнім часом виїздили в Одесу робітники і службовці заводу “Хімреактив”, будівельних управлінь зв’язку і “Опорядбуду”.

23 липня 1963 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Літо – найкраща пора відпочинку. Поїзд “Одеса – Бахмач” завжди переповнений рибалками, які сідають на роз’їздах Панське і Чапаєвка. Засмаглі, життєрадісні, вони повертаються додому, сповнені чудових вражень від проведеного дня. Та, на превеликий жаль, знаходяться серед рибалок і такі, для яких, як кажуть, закони не писані. Ігноруючи правила особистої безпеки, вони займають “безплатні” місця на дахах вагонів. Це робиться на очах інших пасажирів, а також провідників, які часто миряться з цими неподобствами. Нерідко на вагонах з’являються і рибалки у нетверезому стані. Нашій міліції, залізничникам і дружинникам треба повести рішучу боротьбу з порушниками порядку”.

24 липня 1961 – Уведено в дію Черкаський вантажний порт.

25 липня 1961 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Щодня до Черкас прибувають вагони і баржі з картоплею, огірками, цибулею. Здавалось би, що тепер трудящі обласного центра матимуть свіжі овочі. Так ні – овочі псуються у вагонах, а біля магазинів утворюються черги за ними. На станції Черкаси вже дві доби стоять не розвантаженими 5 вагонів картоплі, незабаром з районів прибуде ще 10 вагонів, а на вивезенні працює всього 2 – 3 машини і 4 вантажники. Не встигають розвантажувати й баржі, за що доводиться сплачувати великі штрафи. Від цього терпить труднощі і Міськхарчоторг”.

26 липня 1961 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Ті, хто захоплюється музикою, хто мріє присвятити їй своє життя, можуть бути задоволені – в Черкасах відкривають музичне училище. У ньому п’ять класів: фортепіано, струнних інструментів і диригентів хорового співу. Тож 1 вересня 60 учнів нового навчального закладу приступлять до роботи, а заяв було 159. Здавати вступний екзамен до училища приїжджали кияни, одесити, дніпропетровці, дніпродзержинці”.

27 липня 1968 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Увага! Шановні черкасці! Ласкаво запрошуємо вас відвідати Палац спорту “Спартак”, де відбудеться конкурс майстрів перукарської справи на кращу сучасну жіночу і чоловічу стрижку та зачіску”. Такі об’яви можна було прочитати на вулицях обласного центру. Це вже фінал. А свій початок перший обласний конкурс краси бере з того часу, коли в лютому постановою обкому профспілки працівників промисловості та комунально-побутових підприємств і облкомунгоспу були визначені умови його проведення. В червні-липні відбулися міські конкурси майстрів перукарської справи. Успішно пройшли вони в Черкасах і Умані. І ось переможці з’їхалися до Черкас, щоб продемонструвати своє вміння. …Одинадцята година. Завідуючий облкомунгоспом Ф. А. Задорожній оголошує початок фіналу. Присутніх знайомлять з його умовами. 17 майстрів жіночого залу та 19 – чоловічого з Черкас, Умані, Сміли, Золотоноші та інших міст виборювали призові місця. Нелегкі умови конкурсу. Потрібно не тільки красиво виконати роботу, а й вкластися у відведений час. Всього було проведено 5 турів для майстрів чоловічого залу і 4 – для майстрів жіночого залу. Призові місця поділили черкаські та уманські перукарі. Ось прізвища переможців. Серед майстрів жіночого залу: Л. Г. Кауфман – перше місце. Вона виконала вечірню зачіску “Фантазія” і зачіску “Молодіжна театральна”. Друге місце поділили В. В. Попова та Т. В. П’яникова (обоє з Черкас). Треті місця зайняли Н. Г.Константиновська (Черкаси) та Л. Є.Красинцева (Умань). Серед майстрів чоловічих зачісок перше місце зайняв майстер Черкаського комбінату комунальних підприємств Ю. С. Гольдман, який виконав стрижку “Молодіжна шкільна”. Л. А. Столовицький та Т. М. Бєлов зайняли другі місця (обидва з Черкас). Треті місця дісталися майстрам Л. Й. Тальянському (Черкаси) і Г. І. Юрченку (Умань). Переможцям і учасникам конкурсу були вручені грамоти та сувеніри”.

28 липня 2001 – У обласному центрі – “тропічне торнадо”. Від враження струмом з обірваних проводів загинули 25-річний чоловік і 21-річна дівчина. Дощові потоки змили частину асфальту на більшості місцевих узвозів, підмили сходи на Митницю з вулиці Леніна. Над Руською Поляною пройшов потужний смерч: сильно пошкоджено півтора десятки будинків, повалено 430 гектарів соснового лісу.

29 липня 1971 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Від готелю “Турист” у Соснівці кожного ранку відправляється ціла кавалькада автомашин. Це поспішає на зйомки творча група режисерів Ігоря Самборського і Вадима Іллєнка. Вони створюють комедійну стрічку “Три доби на хуторі біля Диканьки”. До речі, молодший брат Вадима – Юрій, теж кінематографіст. Це він поставив “Білого птаха з чорною ознакою”. Тепер творчі шляхи-дороги привели одного з братів у рідні Черкаси. У фільмі знімаються В. Старостін, Н. Копержинська, А. Луфтій. …З далеких і близьких місць ідуть до нас знімальні групи. Спробуйте після цього сказати, що Черкаси – не кінематографічне місто”.

30 липня 1920 – Утворено Кременчуцьку губернію, яка проіснувала до 21 жовтня 1921 року. До її складу, зокрема, увійшли Золотоніський, Черкаський та Чигиринський повіти. 1957 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Через рік центральна частина міста прикраситься ще однією красивою будівлею – новим широкоекранним кінотеатром (йдеться про “Дніпро”, який свою назву отримав згодом, – прим.) Для нього відведена площадка проти міського поштамту. Зведена своїм головним фасадом до вулиці Свердлова, будівля розташується з 12-метровим відступом від червоної лінії. Загальний об’єм кінотеатру перевищує 10 тисяч кубометрів. Згідно з типовим проектом, зал для глядачів розрахований на 560 чоловік. За головним входом в залі-вестибюлі розташуються каси і рекламні стенди. Вестибюль зв’язаний з кількома входами з фойє, а фойє – з залом для глядачів”. 1981 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Наше запрошення адресоване жителям і гостям Черкас. Завітайте – не розчаруєтесь: наймолодший зоопарк країни поповнюється все новими видами тварин. Вже цього року тут справили новосілля одногорбі верблюди, шотландський поні, муфлон, бик африканської породи ватусі, антилопа, леопард, рись та інші звірі. Нині у зоопарку представлені 98 видів фауни. А ще у жителів зоомістечка час від часу – поповнення. У бурих ведмедів народилася трійня, її вже “взяли у штат” усім відомого театру Дурова. Ще раніше двійко ведмежат з Черкас були відправлені в Угорщину, де зарекомендували себе досить вправними цирковими артистами. Недавно у зоопарку з’явилися на світ лань чорна, оленя, єнотовидні собаченята, лебеденя, п’ятеро вовченят”.

31 липня 1954 – Рішенням виконкому облради засновано обласну онкологічну службу, яку очолив Володимир Рибка.