Чи безпечно купувати на Золотоніському ринку кавуни і дині?

Сезон баштанних культур у розпалі. Полиці маркетів і торгових яток на ринку у центрі Золотоноші гнуться від товару. На товчку уже вдосталь динь, кавунів, перцю, баклажанів, помідорів, огірків, цибулі, часнику, моркви, буряків. Продають і фрукти: сливи, черешні, аличу, яблука, груші, вишні, нектарин, персики. Якщо ще кілька років тому ми могли смакувати власноруч вирощеними ягодами на присадибній ділянці, то нині через кліматичні аномалії змушені теж топтати стежку на базар. Видання Золотоноша.City детально розповідає про те, що треба робити, аби уникнути отруєння кавунами.

Та чи безпечно вживати домашні і привозні овочі-фрукти, придбані на Золотоніському міському ринку? Про це – у розмові з лаборантом Оленою Хуторян, яка щоденно робить дослідження на вміст нітратів та радіонуклідів продуктів, що пропонують до вжитку золотонісцям.

– Маємо стандартні експертні висновки, де вказана допустима норма нітратів у продукті, – розповідає Олена. – Після проведення лабораторних аналізів на нітрометрі видаю кожному підприємцю, реалізатору чи продавцю письмовий висновок. Наприклад, візьмемо кавуни – нині найпопулярніші. Норма нітратів – 60 міліграмів на 1 кг загальної маси. Вміст у дослідженій ягоді – 100 мг/кг. У третій графі пишу – перевищення. Складаємо акт на утилізацію та недопущення до реалізації. Але підприємці, які вклали гроші у товар, ігнорують лабораторними висновками. Тому покупці повинні дбати про свою безпеку і власне здоров’я. При купівлі товару мають цікавитися, вимагати результати лабораторних досліджень. А вже потім робити вибір: придбавати товар чи ні, шукати інший чи обійтися.

За словами Олени Хуторян, щопонеділка на ринок завозять нову партію товару. Якщо 13 липня із 7 чоловік лише у крамі трьох було перевищення нітратів, то 20 липня у кавунах-динях єдиного підприємця вони були в нормі. Баштанні, завезені з Херсонщини, програють «родичам», що виросли у Таджикистані. Таджицька диня, до прикладу, містить всього 30 мг шкідливої селітри (застаріла назва, лат. nitras), тоді як херсонська – 70-80, при нормі 90. 

Важко уявити, що вирощені на домашній грядці огірки, картопля, помідори, капуста, буряки мають перевищення цих солей азотної кислоти. Тоді, як у тепличних овочах вони в нормі. Пояснення просте: маючи на меті отримати більший урожай, люди вносять перегній, не дотримуючись пропорції – 4-6 кг на 1 квадратний метр. У теплиці ж застосовують мінеральні добрива. 

Якщо ви придбали кавун і усвідомлюєте, що вміст нітратів у ньому перевищений, то повинні вжити хоча б 600-800 грамів продукту, але не більше 1 кілограма. Не вигризати, а не доїдати до шкірки 2 сантиметри м’якоті. Коли приносите продукт з ринку, ретельно вимийте його милом під проточною водою. Тоді ви 100-відсотково уникнете отруєння. Ні в якому разі не варто купувати розрізаний навпіл кавун. Ви не знаєте, чи був оброблений ніж, що ним різали до цього, де використовували.

Як проходить власне сам процес аналізу?

– Розрізаю кавун на 4 частини, – розповідає лаборантка. – З кожної з них беру по 5 грамів. Розтираю м’якоть у ступці, додаю алюмокалієві квасці, втикаю електроди від нітрометра, і через 2 хвилини готовий результат. Нітрометр – прилад, який щорічно проходить калібровку в черкаській лабораторії. Тож сумніватися у його точності немає підстав.

Олена Хуторян демонструє портативний тестер. Він поміщається в долоні, зручний і простий у застосуванні. Варто лише проколоти ним піддослідний продукт і вибрати у переліку на табло його назву – баклажан. Результат на екрані з’являється моментально. Золотоніська лаборантка застосовує його за необхідності отримати висновок відразу.

Так було навесні, коли стартувала реалізація полуниці. Вирощена у Бубнівській Слобідці була в нормі, а ліплявська – із значним перевищенням. Цього року вміст нітратів у домашній полуниці переплигував норму у 3-4 рази. 

Буває, що продавці звертаються до лабораторії, щоби провести аналіз на вміст радіонуклідів у ягодах із Закарпаття. Нині на ринку багато привезеної чорниці. У ній значний вміст цезію – 137, що небезпечний для здоров’я. Він осідає на стінках шлунку, і його практично неможливо вивести з організму.

– Баштанні культури проходять 100-відсотковий контроль. Намагаємося убезпечити наших покупців від отруєнь. Усі продавці на території КП «Золотоніський міський ринок» проходять лабораторні дослідження продукції, яку реалізують, – запевняє завідуючий Владислав Вовк. – Ті, хто відмовляється від проходження тестування, не отримує права на торгівлю. Якщо виникають поодинокі скарги, проводимо повторний контроль аналізів.

За словами в.о. начальника Золотоніського управління Держпродспоживслужби Миколи Середи, баштанні культури, що надходять у магазини, повинні мати супровідні документи: декларацію виробника або якісне посвідчення, де вказані параметри безпечності.