Хотів працювати з дітьми, а пішов на «зону: черкащанин влаштувався психологом для в’язнів

        24-річний черкащанин Богдан Ромашина працює психологом для засуджених у виправній колонії №62. Займатися в’язнями почав одразу після навчання в університеті. Перед цим підшукував собі місце у школі. Тепер допомагає своїм клієнтам з психологічним розвантаженням .- Чудово пам’ятаю свого першого клієнта з прізвищем Шарапов, - розповідає Богдан. – Має психічні розлади. Конфліктував із сусідами по бараку. Сидить за крадіжки. Шукав спілкування зі мною, бо треба були «вільні вуха».  Сам по собі він закрита людина. Рідних не має. Йому залишилося ще пів року тут. Вже знайшов собі супутницю життя.Чоловіку часто доводиться спілкуватися з в’язнями, які заявляють про бажання себе вбити.- Трапляються випадки, що засуджені напряму мені погрожували самогубством, - говорить спеціаліст. -  Мовляв, до вечора не доживе. Контингент різний. Чимало з явними психічними відхиленнями. Моя задача – попередити суїцид. Зараз приблизно 5 рапортів складаю щомісяця про наміри засуджених вбити себе. Раніше було більше. Якось привели засудженого з отруєнням алкоголем. Сказав, що повіситься, якщо кинуть в «одиночку». Через 5 хвилин відкриваємо вічко в камеру - висить. Встигли врятувати. Інший скоїв самогубство через борги на волі. Були випадки… Та коли людина каже про свої наміри, це не завжди означає, що вона зробить задумане. Просто так намагаються маніпулювати, аби отримати певну вигоду. Наприклад, пом’якшення умов перебування.Деякі злочинці не ходять до психолога через «поняття».- «Блатні» на розмову не йдуть. Навіть тестування не проходять. Через «поняття» їм не можна писати щось, - пояснює Богдан. - Для них це щось на кшталт «ментовського свавілля». «Першоходи» більш відкриті переді мною. Досвідчені в’язні іноді пробують влаштовувати гру. Вигадують якусь історію й нібито виливають мені душу. Так вони показують зверхність і крутість. Вважають, що заробляють авторитет. А є засуджені, які багато читають, вивчаючи техніки маніпуляції. На їхній гачок потрапляють молоді офіцери. Раз у 3-4 місяці тут ловлять працівників, бо проносять заборонені речі.Щоб спонукати злочинців не порушувати закон, треба багато часу з ними працювати, каже Ромашина. Чимало з них коять злочини через психологічні проблеми дитинства.- Зараз відбуває свій термін один крадій. Питаю, нащо став на такий шлях, - продовжує психолог. -  Має дружину й дитину. Все в житті відносно добре. Каже: «Йду собі по вулиці, гроші в кишені є. Бачу, в когось виглядає гаманець. Знаю, що воно мені не треба, а рука все одно тягнеться. Вийду і все одно крастиму. З дитинства не бачив достатку». Психологію  вбивці взагалі важко змінити. Наслухався за 3 роки своєї роботи багато страшних історій. Те ж і з ґвалтівниками. Корінь зла захований ще десь у дитинстві. Таких в’язниця навряд чи виправить.Робота із засудженими наклала відбиток і на самого фахівця. Непомітно для себе може почати спілкуватися мовою в’язничних жаргонів із рідними.- Трапляються моменти професійної девіації, - сміється Богдан. -   На роботі постійно чути жаргон ув’язнених чи колег. Починаю, наприклад,  «по волі ходити». Перед рідними теж обмовляюся. Фрази, які у мене можуть проскакувати вдома: шурша-роздягальня, кубатурити-задуматися, цинкувати-спостерігати, убацати - довести почату справу до кінця; грів-передача зі свободи.25 зі 100 засуджених за відносно легкі злочини більше не повернуться на «зону», говорить психолог. Переважна більшість «тяжких» рано чи пізно знову опиняться за ґратами. Найчастіше рушієм до нових убивств стає алкоголь чи наркотики.Підготував Сергій Радченко