Психологічне насилля: у період карантину на Черкащині побільшало звернень

У період карантину на Черкащині побільшало звернень, пов’язаних із психологічним насиллям у сім’ї. Про це в етері програми “Тема дня” на Українському радіо Рось повідомила голова Національної ради жінок України Людмила Порохняк-Гановська, пише “Суспільне”.

Зі слів голови Національної ради жінок України Людмили Порохняк-Гановської, за пів року в період карантину на Черкащині зросла кількість психологічного насильства в родинах:

“Соцдослідження показало, що під час карантину збільшилася кількість психологічних непорозумінь у родинах. Найбільше психологічне насильство проявляли у сім’ях військовослужбовців, які повернулися із зони бойових дій, та в родинах, де люди приїхали із заробітків”.

Для соціологічного дослідження брали великі міста (зокрема, обласний центр), невеликі населені пункти (переважно райцентри) та села. У сільській місцевості рівень психологічного насилля особливо не зріс. Це зумовлено тим, що тут члени сім’ї під час карантину менше жили одному приміщенні, були більше зайняті фізичною працею. Найгірші результати зафіксували у малих містах, тому що туди повернулося багато заробітчан і через несприятливі побутові умови конфлікти в сім’ї виникали частіше.

На думку Людмили Порохняк-Гановської, одною з основних причин появи психологічних конфліктів у родинах є неуміння спілкуватися:

“Батьки не звикли до тривалого спілкування зі своїми дітьми. Їх дратувало те, як діти себе поводили. Конфлікти виникали переважно через вади, шкідливі звички інших членів сім’ї. Роздратування з’явилося через перебування в “чотирьох стінах”, з’явилися проблеми у спілкуванні”.

У селах причинами психологічного насильства в період карантину стали переважно матеріальні проблеми та відсутність роботи міжміського громадського транспорту. Жителі сіл, які не мали власного транспорту, частіше залишалися вдома і потерпали від психологічного насилля з боку членів родини.

Фахівець із соціальної роботи Руськополянської ОТГ Наталя Шмигайло розповіла, що за час карантину кількість домашнього насильства в сільських родинах не зросла. Проте були звернення від деяких сімей, які не знали, як правильно себе повести з дітьми, коли виконували домашні роботи.

“Батьки не звикли перебувати в одному просторі з дітьми цілодобово. Це призвело до підвищення голосу на дитину. Тоді хтось стає на захист, і виходить сутичка”, – зауважила Наталя Шмигайло.

За словами Людмили Порохняк-Гановської, соцдослідження, проведене на Черкащині, показало, що найчастіше по допомогу через психологічне насильство звертаються сім’ї зі складними життєвими обставинами, багатодітні родини, а також діти, влаштовані в сім’ї з інтернатних закладів.

За словами Наталії Шмигайло, у Руськополянській громаді за психологічною допомогою звертаються насамперед члени сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах, та сім’ї учасників бойових дій.

Ніка Бердишева, координаторка ГО “Клуб Еней” у Черкаській області, який надає інформаційну підтримку щодо протидії домашньому насильству, радить постраждалим озвучувати в сім’ї цю проблему:

“Потрібно конкретно говорити тому, хто чинить психологічне насилля, що це приносить дискомфорт і не подобається вам. Якщо це допомогло, то добре. Якщо ні, то треба працювати далі і, можливо, якщо це загрожуватиме вашому життю чи життю дітей, необхідно припиняти ці стосунки”.

Зі слів провідного фахівця із соціальної роботи Черкаського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Інни Ченбай, в районах та громадах ті, хто страждає від психологічного насильства, можуть звернутися до соціальних працівників, поліції. Діти можуть повідомляти про це педагогам у дитсадках чи школах.

Зі слів Наталії Шмигайло, у Руськополянській ОТГ для боротьби із насильством у сім’ї діє телефон довіри – це “гаряча” лінія, де батьки, діти, всі жителі громади можуть телефонувати, звертатися за порадою та підтримкою, якщо виникають психологічні конфлікти чи інші проблеми в родині.

Цьогоріч на початку лютого уряд запустив всеукраїнську гарячу лінію із запобігання домашньому насильству. Раніше (з 1997 року) в Україні почала діяти Національна “гаряча” лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).

Із 2013 року в Громадській організації “Ла Страда-Україна” запрацювала єдина в Україні Національна дитяча “гаряча” лінія 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116 111 (з мобільного).