“І вашим, і нашим”: коли на Черкащині святкуватимуть Різдво

Зараз в Україні фактично діють два календарі: Юліанський у Церкві та Григоріанський у побуті. От і виходить, що ми святкуємо новий рік від Різдва Христового першого січня за Григоріанським календарем, а саме Різдво – через тиждень за Юліанським.

Журналісти видання “Про Все” вирішили розібратися, яка ж дата насправді правильна, та що думають із цього приводу історик, етнограф, психологиня і священнослужителі. То чому ж виникли такі розбіжності читайте в матеріалі.

Про централізований перехід із одного календаря на інший поки не йдеться, оскільки це компетенція вищого церковного керівництва. Водночас додамо, що наразі за старим стилем Різдво відзначають лише російські, грузинські, сербські, єрусалимські та українські православні помісні церкви.

– Перехід на святкування Різдва Христового за новим стилем – це буде водночас і кроком назустріч Константинопольському патріархату, і допомогою у питанні розтотожнення Православної Церкви України з московською церквою, – розповідав протоієрей ПЦУ Андрій Шиманович напередодні в міськраді.

За словами протоієрея, літочислення в нас іде від Різдва Христового. Тобто спочатку народився Ісус, а потім почалась нова ера, а не навпаки. Крім того, перенесення святкування Різдва на 25 грудня автоматично знімає проблему відзначення Нового року в період Різдвяного посту, який закінчується на Різдво.

На думку черкаського етнографа Андрія Темченка, питання переходу з одного календаря на інший пов’язане зі здоровим глуздом. В ідеалі це має об’єднати людей, які вже святкують 25 грудня й тих, хто робить це 7 січня.

– Юліанський календар гірший за Григоріанський, оскільки менш точний. Раніше люди орієнтувалися за природними світилами й так визначали дати Різдва, нового року, Пасхи тощо. Проте згодом зрозуміли, що таке визначання дає похибку. У юліанському календарі кожні 100 років з’являється похибка на одну добу. Тобто через енну кількість днів святкування Різдва із 7 січня перенесеться на 8-е, а потім – на 9-е. Тобто це технічне питання, яке потрібно вирішити, – розповідає етнограф.

Розрив у переконаннях між церквами утворився у 1582 році. Були ті, хто пристав на більш досконалий календар вченого Папи Григорія і ті, хто не бажав втрачати парафіян, тож залишився жити за Юліанським. В Україні лише з 1918-го року в побуті почали використовувати Григоріанський календар, проте Церква так і “живе” за Юліанським.

– У сучасній українській православній церкві цей перехід не відбудеться швидко, адже знайдуться священники, які не захочуть втрачати своїх парафіян, а також віряни, які за традицією святкуватимуть Різдво саме 7 січня. Проте, якщо ми таки перейдемо на Григоріанський календар, то нічого страшного у житті людей не станеться, нікого анафемі не піддадуть. От приміром, якщо сьогодні 4 грудня, то через два тижні знову буде 4 грудня, а далі все за календарем, – пояснює Темченко.

Андрій Темченко також запевняє, що до Різдва триває піст. Однак люди купують подарунки, готують новорічний стіл, запускають феєрверки, а через тиждень ставлять на стіл 12 пісних страв і прославляють народження Христа

Митрополит Черкаський і Чигиринський владика Іоан запевняє, що вони пропонують вірянам самим визначитись у тому, за яким календарем їм варто святкувати Різдво Христове.

– 25 грудня проведемо у Святотроїцькому соборі вітальний флешмоб. О 9.30, після звичайної (не Різдвяної) літургії,  біля храму разом з вірянами заспіваємо різдвяних колядок, щоб привітати більшість православних вірян, які відзначають Різдво саме в цей день, – каже Владика.

За словами історика Сергія Шамари, на те що Церква в Україні досі живе за Юліанським календарем, є певні культурно-історичні і навіть геополітичні причини. До того ж тут причетний і питомий консерватизм світогляду українців.

– Православна традиція у своїй московській версії точно прагне “відрізнятися від Заходу”. І, власне, київська теж уникає цієї конкуренції з католиками та протестантами навколо спільного 25 грудня, – пояснює історик.

Також, за його словами, Григоріанський календар враховує астрономічний рік і покладається на більш точні розрахунки. Юліанський же запровадили у середині І ст. до н.е. і на ХVI століття нашої ери він уже вичерпав себе, як неточний і, власне, стародавній.

Черкаська психологиня Інна Лук’янець запевняє, що різка зміна календарів може стати революційним кроком для людей, оскільки це свято відзначають усі, незалежно від того, скільки разів на рік ходять до церкви.

– Для людини дуже важливі традиції та ритуали. Різдво – це щось більше. Ще за радянських часів його забороняли, а люди потайки ходили колядувати, аби ніхто не побачив, тобто вони оберігали ці традиції навіть під час жорстких заборон. Так, із боку здорового глузду ми розуміємо, що від зміни дат наше життя особливо не зміниться, але підсвідомо переналаштуватися буде важко, – пояснює Інна Лук’янець.

На думку психологині, зараз найкращим варіантом буде мати дві святкові дати і паралельно пояснювати людям різницю між ними. А далі вибір за вірянами, нехай самостійно обирають, коли їхня родина святкуватиме Різдво.