Черкащанин, якого збили на автоперегонах, розповів про тяжкі будні реабілітації

Андрія збили на перегонах «Timeattac» 6-го жовтня 2019 року. Від потужного удару хлопець пролетів щонайменше 20 метрів. У лікарні він перебував у стабільному тяжкому стані - у нього був забій мозку, перелом ноги, політравма. Спортсмен розповідає що всередині нього навіть зараз кожного дня йде боротьба.

Андрій зазначає що кожного дня хоче якнайшвидше повернути фізичну форму, стати тим, ким був раніше, і відчути себе так само.

- Я з семи років, відколи мене батько привів у спортзал, займаюся спортом. Сам був тренером, став майстром спорту по боксу. Для мене все життя - це спорт, - розповідає Кіхтенко.

Андрій зазначає що люди, у яких були схожі травми, радили йому відновлювати те життя, яке було раніше, по максимуму. Саме тому нині спортсмен активно займається відновленням фізичного стану. Черкащанин зазначає що після тренувань почуває себе набагато краще, це допомагає йому прийти в норму. Зазначає що хотів би кожного дня тренуватися, однак зважає на свій стан - інколи він почуває себе запогано для фізичних навантажень.

Зараз Андрій ходить без милиць. Каже що кульгає, але розминає ногу щоб вона скоріше відновилася.

- Я сам для себе тренер. Знаю які вправи робити, як розминатися, але зараз усе моє фізичне навантаження - це зарядка. Особливо важкі фізичні вправи мені не можна виконувати, - коментує Андрій.

Черкащанин зазначає що нога зростеться, за словами лікарів, через місяць. Однак це не всі проблеми, які зараз турбують родину спортсмена.

- Голова "заживає" протягом дев'яти місяців. Зараз я не можу думати як раніше, у мене боротьба іде з самим собою. Фізично я рухаюся, але всередині постійна боротьба. Я не відчуваю себе самим собою, тільки іншою людиною. А хочу повернутися до "себе", - каже Андрій.

Хлопець зараз навіть не все пам'ятає з того, що відбувалося в лікарні. Він згадує що медики навіть не робили прогнозів яким буде психічний стан Андрія. Колись зазначили що можливі з наслідків - проблеми "з головою".

- У лікарні був період коли я взагалі не спав. Лікарі казали навіть що я вже не буду "нормальною людиною", будуть психічні відхилення. Однак я почав займатися фізичними навантаженнями і після цього повернувся сон, - згадує черкащанин.

Спортсмен зазначає що поряд із ним майже цілодобово дружина. Вона допомагає йому рухатися, вони разом ходять до спортзалу.

- Коли я був у лікарні і вона кудись відходила, то я дуже сумував. Її не вистачало. Зараз дружина мене постійно підтримує, я без неї не можу взагалі. Постійно з нею, 24 години на добу, - розповідає Андрій. - Ми стараємося. Я хочу повернути себе.